Кримінальна художниця Лоїс Гібсон, чиї ескізи допомогли ідентифікувати понад 1 300 підозрюваних злочинців, каже, що технології штучного інтелекту не здатні виконувати її роботу так само ефективно.
Власниця рекорду Гіннеса за кількістю позитивно ідентифікованих злочинців, дивовижно результативно складає портрети злочинців. Раніше пані Лоїс працювала в поліції Х’юстона, а перебуваючи на пенсії вона висловлює сумніви щодо того, що програми штучного інтелекту коли-небудь зможуть виконувати її роботу так само добре, як кримінальні художники.
В інтерв’ю із Книгою рекордів Гіннеса, відомою тим, що курує базу даних з понад 40 000 світових рекордів, Лоїс Гібсон розповіла, що неодноразово намагалася доручити свою роботу комп’ютерним програмам, призначеним для цього, але їй так і не вдалося цього зробити успішно.
«Я з’ясувала це науково. Це факт», – зазначає 74-річна пані Гібсон. «Я справді намагалася – протягом багатьох років я проходила навчання з кожної програми. Я дуже старалася.»
Вона сказала, що неодноразово усвідомлювала, що їй потрібно вручну переробляти ескізи, створені штучним інтелектом, оскільки вони не призводили до того, щоб підозрюваного притягнули до відповідальності. Гібсон вважає, що це відбувається тому, що точні ескізи потребують інтерпретації, яку можуть зробити лише художники-люди.
«Це навіть близько не підходить», – зауважила Гібсон, «тому що ти повинен бути художником, як я. Якщо ти художник, як я, і ти спробуєш зробити це на комп’ютері, ти подумаєш: ‘Навіщо я цим займаюся, коли я можу просто намалювати це швидше і легше?'”
Коментарі Гібсон голосно звучать на тлі того, що технологічні гіганти, такі як Microsoft і Google, роблять багатомільярдні інвестиції в системи штучного інтелекту, які, за їхніми словами, неминуче замінять багато завдань, які зараз виконують люди.
Але Гібсон має достатньо підстав, щоб висловити свою думку з цього приводу.
Ескізи, які вона намалювала за свою кар’єру судового художника, що розпочалася в 1982 році, допомогли поліції позитивно ідентифікувати понад 1 300 підозрюваних злочинців, багато з яких були засуджені, повідомила Книга рекордів Гіннеса.
Організація заявила, що визнає її володаркою титулу за найбільшу кількість злочинців, позитивно ідентифікованих завдяки складеним портретам одного художника, вже близько 20 років.
Робота, якій пані Гібсон присвятила своє життя, не була саме тим, про що вона мріяла, адже юначкою вона розпочала успішну кар’єру моделі. Однак її професійна траєкторія назавжди змінилася, коли, за її словами, у віці 21 року на початку 1970-х років до її квартири ввірвався грабіжник, придушив її до втрати свідомості та зґвалтував.
«Це було зґвалтування з тортурами», – розповіла Гібсон CNN у 2005 році. «Я думала, що помру.»
Але, як вона нещодавно розповіла Книзі рекордів Гіннеса, «я вижила… ледве.»
Після зґвалтування Лоїс Гібсон не наважилася повідомити про напад в поліцію, через те що відчувала страх і сором. “Я подумала: ‘Ну, вони подумають, що я цього заслужила або просила цього. Я б не змогла пережити таке приниження.”
Але вона розповіла, що прагнула помститися за те, що їй довелося пережити, переїхавши до Техасу, щоб отримати освіту в сфері образотворчого мистецтва. Після того, як деякий час Гібсон заробляла на життя, роблячи портрети для туристів, вона набула необхідних навичок, щоб стати судовим художником, а потім переконала поліцейське управління Х’юстона дати їй роботу.
Вона працювала там до свого виходу на пенсію у 2021 році, допомагаючи поліції ідентифікувати грабіжників, убивць і насильників за допомогою олівців та мольберта.
Гібсон сказала, що її власне минуле дозволило їй спілкуватися з жертвами злочинів, чиї описи керували її малюнками. Частиною її роботи було заспокоювати та відволікати дуже схвильованих жертв за допомогою методів, які дозволяли їм краще отримати доступ до своїх спогадів і вербалізувати те, як виглядають їхні нападники, що, у свою чергу, дозволяло Гібсон робити більш точні судово-медичні ескізи.
За словами Гібсон, яка також викладала курси судового мистецтва в Центрі громадської безпеки Північно-Західного університету, участь у розшуку злочинців за допомогою її мистецтва повністю «підсадила» її на професію, якою на сьогоднішній день у США займається лише кілька десятків людей на повну ставку.
«Ви підсаджуєтеся на те, щоб ловити злочинців, як тільки розумієте, що можете їх спіймати за допомогою маленького малюнка, який зайняв менше години», – сказала Гібсон.
Гібсон сказала, що вона поставила собі за мету зберегти своє визнання Книги рекордів Гіннеса, оскільки вважала, що це додасть її ремеслу додаткової «легітимності».
Організація некомерційного проекту Innocence Project раніше зазначала, що основним чинником помилкових обвинувальних вироків, скасованих за допомогою ДНК-доказів, є помилки впізнання очевидцями. Складені портрети – разом із фотографічними опізнаннями – часто використовуються для ідентифікації підозрюваних у таких випадках, коли у слідчих зазвичай мало або взагалі немає зачіпок.
Гібсон визнала, що є люди, які «не думають, що ескізи можуть бути ефективними», але вона сказала: «Вони є такими… і [рекорд] допоміг мені це довести».
