Будемо чесними. Планка для кіно- та телеадаптацій знакових геймерських франшиз завжди була шокуюче низькою. Не так давно фільм жахів «Сайлент Хілл» 2006 року тривалий час вважали одним із найкращих кіно за мотивами однойменних відеоігор всіх часів.
Потім настав 2019 рік, і ми почали бачити деякі справді хороші телевізійні адаптації, такі як «Відьмак» від Netflix. Однак навіть це не тривало довго, оскільки 2-й та 3-й сезони повністю зіпсували франшизу, але планку нарешті підняли. Було б нечесно не згадати також «Аркейн» 2021 року, який, скажімо так, якось зацікавив навіть фанатів жанру MOBA.
Коли минулого року вийшла довгоочікувана адаптація «The Last of Us» від HBO, у скептиків були свої застереження щодо неї, але в той же час зберігалося розуміння, що це найкраща адаптація відеоігри на телебачення, яку ми коли-небудь отримували. Зрештою, драму Naughty Dog з Джоелом та Еллі вважають однією з найкращих історій, коли-небудь розказаних у відеоіграх, і ми нарешті отримали цей досвід на екрані. Що тут не любити?
А потім з’явився серіал Fallout від Prime Video, і планка знову піднялася.
Переглянувши всі вісім епізодів 1-го сезону Fallout, ви будете здивовані тим, наскільки серіал є якісним, навіть якщо ви не є великим шанувальником постапокаліптичної серії RPG від Bethesda. Тут присутні усі інгредієнти успіху: чудова акторська гра з Еллою Пернелл та Волтоном Гоггінсом, культова символіка з обладунками Братства Сталі, Nuka-Cola, Pip-Boy, і найголовніше, абсолютно нова історія, яка вважається каноном у хронології Fallout.
Саме це є ключем до успіху Fallout. Створюючи абсолютно нову історію для адаптації, глядачі не мають заздалегідь сформованих уявлень чи очікувань щодо шоу. Звісно, допомагає те, що кожна гра Fallout на сьогоднішній день була окремою самостійною пригодою, і не дивно, що те саме стосується і серіалу. Звичайно, є багато знайомих елементів, і купа маленьких відсилань до ігор, які фанати серії можуть знайти та побачити. Але крім цього, це неймовірно дружнє до новачків шоу, яке може сподобатися як фанатам гри, так і тим, хто навіть не чув про її існування.
На противагу цьому, адаптація HBO «The Last of Us» є майже 1:1 відтворенням відеогри, за винятком того, що вона також поступається їй у багатьох аспектах. Проблема з адаптацією HBO «The Last of Us» полягає в тому, що практично неможливо передати те, що зробило гру такою особливою: зв’язок між Джоелом та Еллі, який зміцнюється з часом. Це зв’язок, який розвивається не під час обов’язкових сюжетних сцен, а в тихі моменти гри, коли ви просто досліджуєте середовище та слухаєте милі дотепності та балаканину між ними.
Оскільки адаптація HBO дотримується дев’ятиепізодичної структури, практично неможливо виділити час і місце для цих менш захоплюючих моментів. В результаті шоу може сприйматися як збірка «Найкращих хітів» усіх ключових сюжетних моментів з гри. У гіршому випадку, шоу також відчувається як скорочена версія гри – на думку спадають невдала втеча з університету та поворотний момент у зимовому сезоні.
Насправді, шоу найкраще, коли воно дає нам нове розуміння цих знайомих персонажів, яких ми ніколи не бачили раніше. Третій епізод шоу з Біллом і Френком розповідає історію, яка повністю відходить від того, що ми знаємо про Білла в грі, і натомість зображує цю пару як більш люблячу, з повною історією та розвитком їхніх стосунків. Цей епізод є одним із найрейтинговіших у сезоні, і не варто думати, що це випадковість.
Адаптація «Фолаут» від Amazon майже повністю складається з нового контенту і, подібним чином, пропонує нову інформацію та деталі про спустошену Пустку, яку ми вже так добре знаємо. Існує багато потенціалу та творчої свободи для написання нової історії, що відбувається у знайомому всесвіті, і її перевага полягає в тому, що сценаристи більше не зобов’язані дотримуватися очікувань фанатів щодо того, як повинен бути зображений певний персонаж і як його слід прописувати. Звісно, потрібно вміти передати атмосферу вихідного матеріалу, а також дотримуватися його встановлених правил, і Fallout робить це з великим ефектом.
Нарешті ми вступаємо в своєрідний золотий вік, коли адаптації відеоігор більше не сприймаються як легкий заробіток або швидкий спосіб для компаній заробити на популярності гри. З кожною новою адаптацією здається, що шоуранери та продюсери починають наближатися до формули, щоб справді зробити їх хорошими.
